Розділи

    • 25 травня 2022

    Харчова сіль: користь і шкода

    Як відомо, державне підприємство «Артемсіль» – найбільший виробник солі у Східній Європі – зупинило виробництво через бойові дії, що розгорнулися в безпосередній близькості до підприємства. Сьогодні підприємство зупинилось до невизначеного часу, а виробничий процес неможливий. Тому наразі маємо нестачу солі в магазинах.

    Сіль – важливий елемент десятків промислових процесів та реакцій, і активно використовується в широкому переліку індустрій. Основний промисловий споживач солі – хімічна промисловість. Сіль бере участь у процесі виробництва соди, хлору, гідроксиду натрію, соляної кислоти, лакофарбової продукції.

    Сіль у величезних кількостях закуповується підприємствами дорожнього господарства в осінньо-зимовий період. Її використовують для обробки злітно-посадкових смуг від зледеніня. Нарешті, ми вважаємо сіль одним з найуживаніших харчових продуктів.

    ВООЗ рекомендує споживати не більше 5 кг солі щороку. Проте в Україні вживання солі складає близько 14-16 кг солі на рік на людину. Потрібно враховувати, що український надвисокий показник формують національні кулінарні традиції, зокрема, того ж консервування.

    З одного боку надмірне вживання солі призводить проблем зі здоров’ям, а це - підвищення артеріального тиску, ризики серцево-судинних захворювань і інсульту. Також надлишок солі збільшує навантаження на нирки, затримує воду в тканинах, а це призводить до порушення обміну речовин та підвищення ваги тіла.

    Проте не варто забувати, що йодована чи морська сіль також є джерелом йоду. Цей мікроелемент необхідний людині протягом усього життя. Нестача його в організмі призводить до затримки росту у дітей, порушення інтелектуальної активності, розвитку та обміну речовин.

    Україна входить до переліку країн із недостатнім споживанням йоду. У зоні найбільшого ризику – західні регіони України та Чернігівська область, де споживання йоду найменше. У південних, центральних та східних областях нашої країни дефіцит йоду існує, проте виражений не так сильно. Наразі Вінницьку область віднесено до числа регіонів з помірним йододефіцитом.

    Наслідки нестачі йоду в організмі:

    -відчуття постійної втоми, слабкість, депресія;

    -затримка росту та інтелектуального розвитку у дітей

    -зниження розумової активності у дорослих;

    -порушення обмінних процесів;

    -загроза переривання вагітності (навіть незначний дефіцит йоду у жінок під час вагітності спричиняє освітні та когнітивні порушення у дітей в майбутньому);

    -неонатальний гіпотиреоз;

    -погіршення пам’яті, слуху;

    -підвищення холестерину;

    -сухість шкіри, втрата її еластичності;

    -порушення роботи кишківника;

    -відчуття холоду;

    -різке зниження чи підвищення маси тіла;

    -випадіння волосся тощо.

    Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі є споживання йодованої солі, насиченої цим мікроелементом. Україна є однією з небагатьох країн, які не мають закону про обов’язкове йодування солі. Як свідчить досвід понад 140 країн світу, де така норма прописана в законодавстві, універсальне йодування харчової солі (USI) є найефективнішим і найдешевшим способом подолання йододефіциту.

    Від дефіциту йоду в організмі найбільше страждає щитоподібна залоза. Нестача йоду призводить до порушень її роботи, що може викликати такі захворювання як зоб – збільшення щитоподібної залози, призвести до виникнення онкологічних патологій та інших ендокринологічних захворювань.

    Щоб привернути увагу до проблем захворювань щитоподібної залози 25 травня у багатьох країнах світу відзначається Всесвітній день щитоподібної залози.

    Щитоподібна залоза – це невеликий за розмірами орган, що відіграє важливу роль в життєдіяльності організму, а саме виробляє гормони, які регулюють обмін речовин.

    За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) серед ендокринних захворювань патологія щитоподібної залози посідає перше місце. В Україні на долю захворювань щитоподібної залози припадає понад 40% від усіх ендокринних захворювань.

    На щастя, більшість захворювань щитоподібної залози виліковні, досить часто їх можна запобігти. Це стосується в першу чергу хвороб, які пов’язані з дефіцитом йоду. Тому одна з задач Всесвітнього дня щитоподібної залози — донести до людей інформацію про методи профілактики захворювань цього органа.

    Є кілька стратегій боротьби з йододефіцитом та захворюваннями щитоподібної залози. Найпоширеніша з них - йодування солі.

    Також, щоб уникнути йододефіциту, до щоденного раціону варто включити:

    -морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру);

    -білу рибу (минтай, хек, тріску та ін.);

    -морську капусту (ламінарію);

    -овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат);

    -фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурму, фейхоа);

    -яйця, молоко, яловичину, волоські горіхи.

    Варто пам’ятати, що здорове, збалансоване харчування – це одна зі складових профілактики неінфекційних захворювань.

    Джерело: https://mind.ua/

    https://phc.org.ua/